IMTC

Морська галузь знову обговорює практичну можливість використання ядерної енергетики на торговельному флоті. Поштовхом стали ризики для ключових морських «вузьких місць» і ймовірність того, що значна частина суден на напрямку Азія — Європа ще тривалий час курсуватиме обхідними маршрутами замість проходу Суецьким каналом.

Автор ідеї, Ендрю Крейг-Беннетт, проводить історичну паралель із закриттям Суецького каналу у 1967 році.

Тоді криза стала стимулом для будівництва більших і економічніших танкерів. Сьогодні подібна логіка може виникнути й у контейнерному секторі: якщо судна змушені йти навколо Африки, комерційного сенсу набувають дуже великі й швидкі контейнеровози з ядерною енергетичною установкою.

Запропонована модель — серія з 12 контейнеровозів місткістю близько 25 000 TEU, здатних підтримувати швидкість не менше 25 вузлів між обмеженою кількістю великих портів-хабів.

Технічно такі судна можливі вже сьогодні: основні обмеження лежать не в інженерії, а у фінансуванні, регулюванні, допуску до портів і підготовці екіпажів.

Ядерний контейнеровоз усуває головний недолік довгих маршрутів — залежність від витрат пального. Початкова вартість такого судна може бути приблизно вдвічі вищою за звичайну, однак упродовж життєвого циклу воно отримує перевагу завдяки відсутності постійних витрат на бункерне паливо та можливості підтримувати високу швидкість на великих дистанціях.

Ключове питання — комерційна модель. Автор пропонує розглядати такі судна не лише як активи великих контейнерних ліній, а і як окрему інфраструктурну платформу.

Теоретично серія ядерних контейнеровозів могла б належати незалежному власнику, державі або консорціуму, а контейнерні лінії брали б у довгострокову оренду частину місткості — подібно до того, як фінансуються великі проєкти у сфері скрапленого природного газу.

Головним обмеженням може стати не страхування і не докування, а дефіцит фахівців із ядерних реакторів. Підготовка такого офіцера триває близько десяти років, а традиційна кар’єрна траєкторія пов’язана з підводними човнами та атомними електростанціями. Для торговельного флоту це означає необхідність створення нової категорії високооплачуваних і висококваліфікованих морських спеціалістів.

Криза морських маршрутів здатна радикально змінити економіку суднобудування. Якщо обхідні рейси стануть довгостроковою нормою, швидкість, автономність і незалежність від пального знову можуть стати ключовими конкурентними перевагами великого лінійного флоту.

Ендрю Крейг-Беннетт — британський морський оглядач і галузевий автор, який упродовж багатьох років пише про комерційне судноплавство, морське право, безпеку та розвиток флоту.