IMTC

Греція закликала International Maritime Organization (IMO) формувати регулювання декарбонізації судноплавства з урахуванням технічних можливостей флоту, доступності палива та поточних геополітичних ризиків.

Відповідну позицію озвучив міністр морських справ та острівної політики Греції Василіс Кікіліас на 10-му форумі Capital Link Maritime Leaders Summit у межах виставки Posidonia 2026 в Афінах.

Міністр наголосив, що екологічний перехід має відбуватися поетапно й не змушувати галузь ухвалювати рішення, які неможливо реалізувати на практиці. За його словами, для судноплавства пріоритетом залишається безпека, а СПГ на нинішньому етапі є «паливом сьогодення». Остаточний вибір палива майбутнього наразі ще не сформований.

Одним із ключових обмежень залишається недостатня доступність альтернативних видів палива. За оцінкою міністра, їхнє поточне виробництво покриває лише близько 0,5% глобальної потреби. Це означає, що навіть за наявності регуляторних стимулів значна частина флоту поки не може перейти на нові енергетичні рішення у необхідному масштабі.

Для судновласників проблема полягає не лише у вартості модернізації або будівництва нових суден. Необхідно враховувати наявність бункерувальної інфраструктури, технічну готовність головних двигунів і паливних систем, вимоги класифікаційних товариств, підготовку екіпажів, безпеку зберігання палива та можливість його постачання в основних портах заходу.

Додатковий тиск створює геополітична обстановка. Криза в районі Ормузької протоки знову показала, що енергетична безпека та свобода мореплавства безпосередньо пов’язані зі стійкістю світової економіки. За таких умов прискорене впровадження нормативних механізмів без достатньої технологічної та інфраструктурної бази може підвищити вартість перевезень і посилити ризики для ланцюгів постачання.

Позиція Греції має значну вагу в міжнародній дискусії. Грецькі судновласники контролюють близько 20% світового флоту за дедвейтом і понад 61% флоту, контрольованого компаніями Європейського Союзу.

Значна частина цього тоннажу працює в сегментах балкерного та танкерного судноплавства, забезпечуючи перевезення сировини, енергоносіїв і продовольства.

Для цих сегментів особливо важливим є глобальний характер регулювання. Балкери й танкери працюють на змінних маршрутах і не можуть залежати виключно від регіональної інфраструктури окремих портів. Ефективна декарбонізація потребує єдиних міжнародних правил, технологічної нейтральності та збереження перехідних рішень, здатних забезпечити зниження викидів уже сьогодні.

Дискусія навколо IMO свідчить, що галузь не відмовляється від екологічної трансформації. Водночас перехід має бути синхронізований із розвитком ринку палива, суднових технологій і портової інфраструктури. Інакше регуляторні вимоги можуть випередити реальні можливості флоту.

International Maritime Organization (IMO) заснована у 1948 році та є спеціалізованою установою ООН.

Організація розробляє міжнародні стандарти безпеки, охорони морського середовища та ефективності судноплавства.